- маралівник
- —————————————————————————————маралівни́кіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
маралівник — а/, ч. 1) Той, хто займається маралівництвом. 2) Ферма, де розводять маралів … Український тлумачний словник